На Запоріжжі доєдналися до Всеукраїнської акції проти продажу землі в Україні

16:12, 11 лис. 2019
 
На Запоріжжі доєдналися до Всеукраїнської акції проти продажу землі в Україні

Протест на трасі Харків-Сімферополь тривав упродовж години з 9.30 до 10.30. Аналогічні акції відбулися й в інших регіонах країни. Головна вимога аграріїв – аби не ухвалили рішення про продаж землі в Україні.

- "Земля повинна лишатися нашою. Діти ростуть, ми ж живимо за рахунок землі. Що ж нам тоді лишиться. Краще б у нас було більше можливостей на опрацювання землі, щоб держава нам допомагала, а не продавала землю" - говорить працівник аграрного сектору (село Борисівка, Приморський район) Павло Вовк.

- "Продаж землі – це буде фатальним для всього і всіх. Бо всі між собою пов’язані. Скільки людей лишиться без роботи, не буде за що хліб купити, та й хліба не буде. Ринок землі – це серйозне питання, зараз багато схем, які корумповані, все буде в одних руках. Не можна з людьми так" - каже менеджер з продажу сільськогостехніки (м. Мелітополь)  Максим Живодров.

Учасники сьогоднішньої акції зібралися, аби виступити проти продажу землі в Україні. На деякий час на трасі Харків – Сімферополь, поблизу села Новобогданівка Мелітопольського району був призупинений рух транспорту. Пропускали лише рейсові автобуси та машини спецпризначення. Окрім цього учасники заходу роздавали водіям листівки, в яких було зазначено, чому не можна продавати землю в Україні. За словами правоохоронців на акцію завітали близько 250 учасників, замість анонсованих.

До заходу долучилися представники "Асоціації фермерів та приватних землевласників України", Національного корпусу, громадських організацій, жителі навколишніх сіл та інші. Наприклад, аграрій Микола Широчкин займається фермерською діяльністю з 1992 року. Має 650 га землі, де вирощує рапс, пшеницю, ячмінь тощо та утримує 14 робочих місць. Каже, прийшов на акцію, бо переживає, що в нього та його нащадків відберуть землю.

- "Ми втрачаємо нашу землю, загубляться робочі місця, втратимо існування держави. Це крик простих людей, бо ми всі тут працюємо, ми не можемо виїхати в Польщу чи Англію чи ще кудись. Ми заробляємо тут, аби годувати наші родини. 50% бюджету держави – це сільське господарство, розвалимо це все і не буде держави, не буде зарплати й іншим професіям. Якщо навіть займуть землю частково, то можуть нам не дати доступу, бо землю купуватимуть, або мільярдери, або бандити, або ті, хто просто зацікавлений перепродати її. Ми повинні боротися, а нас має почути влада, бо це стосується дітей і внуків чиновників також" - розповідає голова фермерського господарства «Троянда» (селище міського типу Михайлівка) Микола Широчкин.

Ірина Назаренко зазначає, що більшу частину життя присвятила сільському господарству. Починала кар’єру зі звичайної трактористки - а нині керівниця підприємства.

- "Закон про продаж землі на сьогодні ще не підготовлений. Землю продавати може й треба, але купувати її повинна лише держава. Земля має лишатися в українців, бо не буде держави" - зазначає керівниця сільгосппідприємства ТОВ «Старобогданівське» (село Старобогданівка Михайлівський Район) Ірина Назаренко.

- "Ми не згодні з тим варіантом проведення земельної реформи, завершення земельної реформи, який пропонує наш уряд, наш парламент в Україні. А саме, ми не згодні, що в одні руки можна давати 210 тисяч га землі.  Ми не згодні, що сьогодні можна продавати землю юридичним особам, за якими будуть ховатися бенефіціари транснаціональних корпорацій і великих латифундій. Ми не згодні з тим, що сьогодні навіть якщо надаватимуть дозвіл торгувати землею, як каже сьогоднішня влада для фермерів, але ми не бачимо там себе, тому що знаючи   як це робиться в нашій державі, знаючи, що корупція досі неподолана. Ми зіштовхнемося з тим, що за нашою спиною землю всю скуплять, і ми перетворимося на Аргентину, на Бразилію, на Мадагаскар"- каже голова громадської спілки «Аграрний союз україни в Запорізькій області» Анатолій Тиховод.

Учасники акції вбачають вирішення проблеми з ринком землі в Україні в наступному:

- "По-перше, треба розібратися в орендних відносинах в сільському господарстві. Далі треба розібратися в податковому законодавстві" - каже голова фермерського господарства «Троянда» (селище міського типу Михайлівка) Микола Широчкин.

- "Наша пропозиція, наша вимога, що на сьогоднішній день, поки неподолана корупція, щоб забезпечити права громадян України, які дійсно хочуть по різним причинам позбутися своєї земельної ділянки. Єдиним органом, який може купувати цю земельну ділянку у перші два-три роки, поки не відшліфовано законодавчу базу і не забезпечемо можливість доступу купівлі землі вітчизняним аграрієм ми повинні віддати це право тільки сільським громадам і сільським радам. Перш ніж впроваджувати цей ринок ми повинні навести лад на ринку сільгосппродукції. Треба регіональна аграрна політика. Ми не можемо конкурувати з нашими колегами на Півночі країни, в Центрі країни, тому що валовий дохід з одного га землі – це валовий дохід, але це не прибуток. У нашій зоні від 8 до 15 тисяч гривень, а у Центральній частині країни від 25 до 40 тис грн." - говорить голова громадської спілки «Аграрний союз україни в Запорізькій області» Анатолій Тиховод.

За словами учасників акції завтра Верховна рада має розглянути законопроект щодо відкриття ринку землі в Україні, хоча парламентські слухання на тему "Земельна реформа: вітчизняна модель обігу земель сільськогосподарського призначення" заплановані на 4 грудня, зазначено на сайті Верховної Ради. Подібні акції протесту відбудуться завтра в Києві під стінами Верховної Ради.

В жовтні цього річ Аграрний комітет України підтримав законопроект щодо ринку сільськогосподарської землі  в країні. Мораторій на продаж землі був продовжений Верховною радою в грудні 2018 року, діятиме він до 2020-го. До кінця цього року влада планує скасувати заборону на продаж земель і запустити ринок сільгоспугідь. Можливість купувати землю буде в українських фізичних та юридичних осіб, територіальних громад та держави. Землі державної та комунальної власності будуть реалізовуватися на торгах тощо. Загалом, мораторій на продаж земель був запроваджений в Україні у 2001 році, а діяти почав через рік.