Новинарі  – піхота телебачення, а форсмажор –  звичайний режим новинної редакції: про роботу новин UA: ЗАПОРІЖЖЯ під час карантину.

Новинарі – піхота телебачення, а форсмажор – звичайний режим новинної редакції: про роботу новин UA: ЗАПОРІЖЖЯ під час карантину.

6 тра. 2020

Вже два місяці Україна перебуває в умовах карантину.  Життя в обмеженнях – це  новий досвід, до якого прийшлось звикати, з ним миритися, шукати нові підходи в роботі, спілкуванні, дозвіллі. Серед тих, хто залишився на передовій, і кожного дня має занурюватися в гущу подій – журналісти  редакції новин Запорізької філії Суспільного мовника.  Незважаючи ні на що, завдяки їм глядачі Запорізького регіону отримують доступ до оперативної і перевіреної інформації кожного дня. Про роботу в умовах карантину розказав шефредактор новин UA: ЗАПОРІЖЖЯ Валентин Терлецький.

– Чи була команда готова до роботи в умовах карантину?

  Робота в новинах - це передова. Колеги-новинарі не ображаються, коли я їх у відвертих розмовах називаю "гарматним м’ясом", "піхотою". Ми на передовій, тобто, мусимо бути готовими до будь-чого, тим більше  –  в теперішній час. Журналісти телевізійних новин знали, куди йдуть працювати, і  морально всі готові до того, що робота в новинах – це не завжди спокійно. Насправді, форсмажор – це  звичайна робота для новинаря. 

–  Чи усвідомлював колектив небезпеку, з якою перетинається активна робота під час епідемії,  і що робили в першу чергу? 

 Небезпека завжди неусвідомлена, бо хто його знає, з чим доведеться стикнутися наступного дня? А що робити в першу чергу  –  на це були інструкції. Які, щоправда, могли щодень змінюватися. 

–   Як змінилась робота новинних редакцій під час карантину? Скільки людей працює дистанційно?

 Дистанційно працює лише продюсер новин і диджитал-відділ. Особливої зміни не відбулося, бо йде звичайна робота.

 Під час спеціального режиму роботі міського пасажирського транспорту як  журналісти дістаються до роботи? 

 Адміністрація філії зробила все, щоб наші журналісти як можна менше мали необхідність користуватися громадським транспортом. Тому прибігаємо до послуг таксі.  Частина співпрацівників дістаються до філії своїм ходом. 

–  Як новини співпрацюють із марафоном «На карантині»? – 

 Це стало частиною наших трудових буднів.   Ми відстежуємо ситуацію в регіоні, регулярно робимо включення в "Карантин", готуємо і перекидаємо сюжети.

  Під час карантину  життя суспільства значно збавило обертів.  Чи вистачає тем для наповнення випусків в умовах обмеження?

 –  Дійсно, під час карантину завмерла "подієва" сторона журналістики, окрім "вірусної" частини. Тим не менше, є "вічні" теми.  Соціальну сторону життя неможливо відмінити, тому інфоприводів  в таких сферах, як стан  житла, робота комунальних служб, скарги громадян до влади вистачає завжди. Актуальна аграрна тема - цього року на область насувається небувала посуха і  можливі наслідки вже зараз викликають не аби яку стурбованість у сільгоспвиробників.  Шукаємо і культуру, яка пішла "в підпілля", але вигадує нові форми спілкування зі своїм споживачем - онлайн, вебінари і так інше.  Благодатна нива для пошуку тем – інтернет простір.  Перекопуємо сторінки соціальних мереж, форумів. Шукаємо серед своїх знайомих:  в хід йдуть і "кум-брат-сват", «тьотя Клава з третього під’їзду». А що робити? До речі, ці неофіційні інформатори нерідко стають джерелом для ексклюзивних сюжетів. Ну і у кожного новинаря - свої методи пошуку інформації, свої інформатори, свої "секретні місця".

 

   Як перевіряєте інформацію? 

 У цій сфері нічого не змінилося і не може змінитися, якщо  медійна структура стоїть на позиції чесності, незаангажованості і достовірності  інформації, яку транслює. Суспільне стоїть саме на такій платформі. Тому наші новини завжди перевірені, підтверджені в офіційних джерелах, зважені і уникають однобокості. Методами перевірки інформації володіють усі журналісти. Для цього, насамперед, є налагоджені контакти в органах влади, офіційних установах тощо. Ані карантин, ані вірус не внесли змін в принципи нашої роботи: інформація перевірена, а потім перевірена інформація ще раз перевірена. 

–       Чи охоче коментують інформацію чиновники? 

По різному буває. Буває і не охоче, буває — ніяк.  В принципі, це не тому, що каранатин.  Низький  рівень комунікації влади із пресою – це взагалі штатна ситуація.  Але ми маємо свої професійні секрети в разі відмови. Від Запорізької ОДА, де крім брифінгів голови регіону Туринка,  домогтися іншої інформації зараз вкрай складно.  А от Запорізька міська рада зараз як ніколи відкрита для спілкування і для преси. Можливо, тому що попереду місцеві вибори. Тому зараз йдуть назустріч в організації коментарів і надання потрібної нам інформації.  

  Зараз все більше людей шукають інформацію в інтернеті. Як швидко новина потрапляє на ваші діджитал-платформи?

 Новина – це подія, про яку мало хто знає. Але вона  має  звичку швидко переставати бути новиною, перетворюючись на «пережовану» тему. Тому наші  новини потрапляють на офіційні сторінки телекомпанії в інтернеті практично одразу після вичитки головним редактором. 

–   Який сюжет за час карантину був найважчий? 

 Важко сказати однозначно, бо  сама тема епідемії та життя суспільства в незвичних умовах емоційно навантажена і напружена.  Але все ж таки відзначу сюжет про зараження гуртожитку в Олександрівському районі.

 

  Який сюжет найпопулярніший? 

   Враховуючи лайки і перегляди в інтернеті, глядачам подобаються історії про людей, які  "чудять" на карантині.  

–   Чи привнесла робота в умовах карантину досвід, з яким редакція новин раніше не стикалася і що може стати в нагоді в подальшій роботі?    

–  Так, дійсно: в умовах таких обмежень ми ще ніколи не працювали. Це новий досвід, безумовно.  Записи інтерв’ю на відстані, онлайн, скайп і т.д. Активізувався пошук тем у соцмережах.  Робота у зоні зараження  має свої особливості, котрих раніше ми не мали (засоби захисту, костюми-"скафандри"). Відповідно, доводиться поглиблювати "по ходу" знання певного законодавства, медичної теми, вірусології тощо. А взагалі-то це насправді звичайна робота новинаря, бо головне в ній — подати новини, і не має значення звідки: із зони зараження, з передової, з цирку, з Верховної Ради, зі свиноферми, зі стадіону чи з філармонії.