Медіа-кав’ярня «Сексизм в рекламі» - захід із такою назвою відбувся сьогодні в Запоріжжі
Під час зустрічі представники кількох громадських організацій дискутували з працівниками засобів масової інформації про використання жіночого тіла в рекламі, як предмету, що й є ознакою сексизму. Говорили також про успішний досвід інших міст України у застосуванні методів протидії цьому явищу.
Гендерна медіа-кав’ярня «Сексизм в рекламі» є частиною проекту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», що реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Гендерним центром та за підтримки «Медійної програми в Україні».
- "Медіа-кав’ярня – це такий неформальний простір і неформальний спосіб спілкування на актуальні тематики, і власне це гендерна медіа-кав’ярня і ми сьогодні будемо говорити про сексизм у рекламі. Чому це важливо? Я не знаю, чи варто навіть обговорювати, що насправді із сексизмом ми стикаємось дуже часто і сексизм це є одна із форм дискримінації людини за ознакою статі. Переважно від сексизму страждають жінки, тобто вони є об’єктами і сексистських висловлювань, і сексистських анекдотів, і сексистських зображень, зокрема у рекламі, наприклад. Ми хочемо звернути увагу на те, що це не є нормою. Це є дискримінація, більше того, що на прикладах цієї дискримінації виховуються діти" - зазначила керівниця проекту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики» Богдана Стельмах.
Ознаки сексизму у рекламі – для Запоріжжя не рідкість, кажуть учасники дискусії. Однак в Україні існує закон «Про рекламу», у якому, зокрема, йдеться про те, що контент не має порушувати етичних, моральних норм і бути дискримінаційним за рядом ознак, у тому числі і статі.
"Є різні методики боротьби з сексизмом в рекламі. Це перший – є закон України «Про рекламу», де чітко прописано, що таке сексизм, і що його не треба використовувати. Якщо ви бачите таку рекламу, то ви подаєте скаргу до індустріального гендерного комітету, тау у них є на сайті, ви можете прикласти медіа-файл, або фотографії, вказати обов’язково місто, адресу за якою розташована та реклама, і підписати, якщо ви бажаєте, свої контакти, щоб мати фід-бек. Після цього, коли скарга попадає до індустріального гендерного комітету, вони розглядають. Це експертне коло, яке має досвід маркетингових робіт, і там є експерти, які самі створюють рекламу. Вони для початку контактують з цими фірмами і говорять – ви порушуєте закон, будь ласка зніміть цю рекламу, зробіть щось інше. Якщо вони реагують адекватно, і кажуть – ой, дійсно, перепрошуємо, щось там, взяли стажора або стажерку і там не догледіли. І тоді рекламу знімають. Якщо рекламу не знімають, тоді можна вирішити питання через суд" - розповіла засновниця Громадського руху «Gender Stream» Ольга Полякова.
