Сорочку для українського політв’язня Володимира Балуха, який зараз утримується у російській в’язниці, вишила переселенка з окупованого Криму Олена Ілюшина

Олена зробила останні стібки на рукаві й почала пришивати гудзики. Каже, за гаптування  взялася несподівано для себе, вже встигла вишити кілька сорочок своїм рідним. Над червоно-чорною вишиванкою спочатку працювала для душі, власника підказала доля.

- "Репост пані Тетяни про мрію Володимира Григоровича. Я аж підскакую. Пишу: у мене є гарна чорна сорочка, я знаю тепер, до кого вона хоче. І мені здається, що вона хоче сюди, давайте я теж. Словом, тут уже не я приймала, рішення сорочка приймала насправді. Спершу вона обрала собі власника, а за тиждень обрала собі ім’я. Її зовуть «Провідник», і я не знаю, як про неї говорити: він чи вона. То що ніби-то сорочка вона, але сприймається як жива істота" - розповідає майстриня Олена Ілюшина.

Кожна вишита сорочка має не тільки власне ім’я, а й свою історію, - каже Олена. Під час процесу гаптування майстриня передає адресату енергію добра. Колишній «Школярик» - синова сорочка –  стала «Школяром», підросла разом із хлопчиком. На самій майстрині - «Берегиня». А «Провідник», на її переконання, передасть новому власникові неймовірну й щасливу долю. Майстриня обрала й відповідну – весільну - символіку орнаменту.

- "Ось на цьому манжетику наговорювалося: пропустіть консула. І коли я його закінчила, залишилося тільки зібрати, такі ж пропустили. Птахи – це об’єднання доль. Дуб – чоловічий оберіг – і в слов’янській міфології, і в кельтській, і в багатьох народів світу. То в контексті повернення на Батьківщину і єднання з родиною цілком виправдано. Нагрудна композиція – вона так і планувалася. По задуму було ручне змереження. Тут жодного машинного стібка немає взагалі" - каже Олена.

Олена народилася на Вінничині. За професією – біолог. У Криму зустріла майбутнього чоловіка. Оселилися поблизу Ялти. Багато років поспіль Олена працювала науковим співробітником у Нікітському Ботанічному саду. Події 2014-го року змусили її покинути Крим разом із дітьми. Те, що родина оселилися саме в Терпінні, жінка, також вважає символічним.

- "Чого-чого, а терпіння нам всім вкрай необхідно. Зберігаймо спокій і чистим кулемет, бо без терпіння спокій не збережеться ніяк. По-друге, це неподалік від Мелітополю. Мелітополь – це ключову місце для Криму. Тому що коли кримсько-татарський народ повертався до Криму, Мелітополь це була така своєрідна перевалочна база перед Кримом" - говорить майстриня.

Каже, поки вишивала, відчула надзвичайне насичення силою - почала писати сценарій для короткометражного фільму про новітню Україну. Передати сорочку Володимиру Балуху планує за допомогою друзів із українських громадських організацій. Український громадський діяч, фермер, житель Роздольненського району Криму Володимир Балух у 2014-му році відмовився від російського громадянства й залишився громадянином України. 4 серпня 2017 року Роздольненський районний суд анексованого Криму засудив Володимира Балуха до 3 років і 7 місяців колонії загального режиму.