Про Олега Базилевича до початку повномасштабного російського вторгнення можна було говорити як про кінодокументаліста, сценариста, письменника, кандидата географічних наук і керівника мистецьких проєктів. 24 лютого він добровольцем пішов на фронт, узявши із собою фарби, олівці, папір і дудочку. Вже воюючи у Донецькій області військовий зрозумів: бруд на чоботях та одягу - то не просто грязь, а природний матеріал, яким можна писати картини. Тож глина, чорнозем, попіл та сік рослин повністю замінили фарби. Наталія Андреєва побачила Олега за роботою над ескізом під гул генератора на кухні артилерійської батареї. Поговорили про війну, творчість, минуле і майбутнє.
